Реалізація компетентнісного підходу на уроках хімії

Реалізація компетентнісного підходу на уроках хімії.

Реалізація компетентнісного підходу в освіті – це потреба у приведенні у відповідність освіти і потреб ринку праці. Головним завданням компетентнісного підходу є формування не лише знань, умінь та навичок, а й упровадження особистісно-орієнтованих форм навчання, метою якого є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня. Основним завданням діяльності учителя школи є формування різнобічнорозвиненої, комунікативної, компетентної особистості, здатної реалізувати набуті знання в реальному житті та у нестандартних ситуаціях, бути конкурентоспроможною на ринку праці, продукувати нові ідеї, вміти критично мислити.

Компетентнісний підхід передбачає формування в учнів ключових і предметних компетентностей. До основних ключових компетентностей належать громадянська, здоров’язбережувальна, загальнокультурна, інформаційно-комунікаційна, пізнавальна, соціально-трудова, уміння учитись, саморозвитку і самоосвіти та ін.

Відповідно до програми для 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, завдання шкільного курсу хімії наступні:      

•        опанувати наукову хімічну термінологію, науковий зміст основних хімічних понять, законів;

•        формувати уявлення про методи хімічної науки;

•        розкрити роль хімічних знань у поясненні природи речовин і суті хімічних явищ; значення хімії в житті людини;

•        сприяти застосуванню хімічних знань на практиці;

•        формувати ключові компетентності учня, його екологічну культуру, навички безпечного поводження з речовинами;

•        розвивати здатність до самоосвіти;

•        розвивати експериментальні уміння;

•        виробляти критичне ставлення до інформації хімічного характеру;

•        створити підґрунтя для подальшого навчання хімії у старшій школі.

Реалізувати дані завдання можна різними методами і засобами. В сучасних умовах великої уваги приділено інформаційно-комунікаційним та інтерактивним технологіям. Інтерактивні вправи надають підґрунтя для розвитку комунікативних здібностей людини, критичного мислення, уміння міркувати, самостійно приймати рішення у нестандартних ситуаціях.  Застосування інформаційно-комунікаційних технологій розвиває навички роботи з інформацією та вміння донести інформацію сучасними засобами.

Компетентності «уміння учитись» і «саморозвитку і самоосвіти» є одними із основних ключових компетентностей. На уроках хімії вони реалізуються через постановку проблеми та її вирішення, за допомогою прийомів «Міні-практикум», «Лови помилку», «Хімічний диктант», «Формульний диктант», «Вірю – не вірю», «Гронування», «Коло ідей», «Вилучи зайве», «Хімічний крос», «Власні приклади», «Асоціативний кущ», «Мозкова атака».  Дані прийоми стимулюють самоосвітню діяльність учнів, допомагають їм самореалізовуватись, розвивають пізнавальні потреби.

Комунікативна компетентність формується під час роботи в групах, парах, колективі. Це сприяє розвитку вміння висловлюватись, довести свою думку, захистити свою ідею.

Інформаційна компетентність передбачає вміння переробляти інформацію, робити висновки і узагальнення, обирати головне, використовувати додаткову інформацію, усвідомлювати отриману інформацію. Формування інформаційної компетентності передбачає складання опорних конспектів,  короткого раціонального запису умови задачі.

Соціально-трудова компетентність передбачає застосування набутих знань на практиці, розвиток вміння самостійного пошуку інформації та розв’язку проблем і задач. Формування її відбувається під час використання взаємоопитування, само- і взаємоперевірки, само- і взаємооцінки.

Полікультурна компетентність формується під час вивчення біографій видних людей, під час використання творів літератури і мистецтва, через . Це сприяє розвитку загальнолюдських цінностей, вихованню в учнів почуття толерантності, мовної культури, тощо.

Здоров’язбережувальна компетентність формується під час вивчення правил безпеки життєдіяльності при роботі з хімічними речовинами, їх впливу на здоров’я людини та навколишнє середовище, що вчить учнів піклуватись про своє життя і здоров’я.

Предметну компетентність з хімії можна розглядати як вміння бачити і застосовувати хімічні знання в житті і побуті.

Формування в учнів предметної компетентності з хімії дозволить вирішити ряд таких питань, як:

-        розмежування в учнів навчального предмета та дійсності;

-        спростування негативного ставлення до хімії, як причини екологічних негараздів;

-        недостатній рівень прикладних хімічних знань у людей, що загрожує безпеці життєдіяльності під час використання різноманітних речовин і хімічних явищ в повсякденному житті;

-        вміння критично осмислювати потоки інформації про хімічні речовини.

Формування всіх груп учнівських компетентностей пов’язане з використанням різноманітних педагогічних прийомів та методів навчання і не може забезпечуватися окремою технологією навчання, лише їх поєднання розвиває гармонійну, креативну особистість.

Компетентності формуються в процесі навчання, і не тільки в школі, а й під впливом сім'ї, друзів, роботи, політики, релігії, культури та ін. У зв'язку з цим реалізація компетентнісного підходу залежить від усієї в цілому освітньо-культурної ситуації, в якій живе і розвивається школяр.