воскресенье, 11 сентября 2016 г.

Про інтегральну технологію.



Інтегральна технологія – основа самоосвіти і саморозвитку учня

В наш час існує більше 250 освітніх технологій, які передбачають використання сукупності наукових прийомів, методів, що дозволяють вчителю застосовувати свої знання і вміння для організації цілеспрямованої, творчої, захоплюючої роботи учнів.
Добре продуманий і правильно побудований урок дає добрі результати.
Що ж розуміється під добрим результатом? Звичайно, формування конкретних знань, вмінь і навичок. Яким же повинен бути сучасний урок, щоб результатом його стало оптимальне співвідношення знань, умінь і навичок?
В  педагогіці все більше застосовуються інтерактивні методи навчання та інноваційні технології. З однією з таких технологій ми хочемо вас познайомити.
В сучасній школі викладання матеріалу укрупненими дидактичними одиницями, тобто блоками уроків за однією програмою, є досить ефективним. За такою методикою було створено декілька блокових технологій. Ми пропонуємо ще раз ознайомитись з інтегральною технологією, яка була розроблена російським професором В.В. Гузєєвим.
Назва цієї технології походить від латинського слова, яке означає цілісність, нерозривність і включає чотири напрямки :
-               укрупнення дидактичних одиниць;
-               планування результатів навчання;
-               психологізація процесу навчання;
-               компютерізація.
Тому, якщо вдається поєднати всі ці напрямки, то утворюється єдина, цілісна, інтегральна технологія.
Блок уроків інтегральної технології включає такі  одулі:
·         ВП  -  вступне  повторення;
·         ВНМ(О)  -  вивчення нового матеріалу ( основний обєм);
·         З ( Т - М)  -  закріплення ( тренінг - мінімум);
·         ВНМ(Д ) -  вивчення нового матеріалу( додатковий об’єм);
·       З (РДН)  -  закріплення ( розвиваюче диференційоване  навчання);
·         УП  -  узагальнююче повторення;
·         КОН  -  контроль;
·         КОР    -  корекція.
Розглянемо всі можливі форми організації уроків в даних модулях.
Вивчення нового матеріалу великим блоком вимагає актуалізації опорних знань учнів з даної теми. Учні повинні бути готові до сприйняття нового матеріалу, тому вступне повторення ( ВП) виділяють в окремий модуль. Формою організації навчальної діяльності учнів на цьому етапі є бесіда, під час якої учні активно працюють і відновлюють в пам’яті необхідні знання.
Рівень навчальних досягнень учнів неоднаковий, тому при вивченні нового матеріалу спочатку приділяється увага тільки основному обєму знань, який повинні засвоїти учні. Базовий об’єм знань дає змогу розв’язувати типові задачі і завдання передбачені програмою. На цьому етапі вивчення нового матеріалу (ВНМ(О)) доцільно проводити у вигляді шкільної лекції, бесіди або розповіді вчителя.
Додатковий об’єм знань не викладається без закріплення основного обєму, який повинен бути відпрацьований на типових (шаблонних) задачах і вправах.
Тому в блок включається модуль закріплення (тренінг-мінімум) (З (Т-М)) на цьому етапі можна використовувати бесіду, групову і самостійну роботу учнів.
Слід зауважити, що при вивченні кожної нової теми, учні повинні бути ознайомлені з усім обсягом навчального матеріалу, який включає як базові поняття і закони, так і додатковий об’єм. Але, як було зазначено вище, рівень досягнень учнів різний, тому вони  по-різному потребують додаткового обєму нового матеріалу. З цією метою до блоку уроків включений модуль вивчення нового матеріалу (додатковий обєм) (ВНМ (Д)). На цьому етапі найкращою формою роботи є семінар.
Наступний модуль блоку уроків - розвиваюче диференційоване навчання (З ( РДН)). Даний модуль дозволяє здійснювати особистісно орієнтований підхід до кожного учня, творчо розвиватися обдарованим учням. Найкращими формами роботи на цьому етапі є групові, однак не виключається робота в парах: учень – учень, вчитель – учень. Ці форми роботи реалізуються під час проведення семінару-практикуму.
Блок уроків інтегральної технології завершується трьома модулями: узагальнююче повторення, контроль, корекція (УП, КОН, КОР). Новий тип уроків - уроки корекції введені з метою вдосконалення знань і вмінь учнів з даної теми. Під час проведення такого модулю учні самі знаходять, пояснюють і виправляють допущені в контрольній роботі помилки. Учні можуть працювати в групах і шукати помилки разом. Ця робота для учня корисніша, ніж слідкувати за виправленнями, які зробив вчитель. Учитель може тільки ставити відмітки у тих місцях, де учень зробив помилки, а далі учень нехай сам виправляє їх. Учні, які отримали вищий бал, можуть співпрацювати з товаришами і допомагати їм шукати і виправляти помилки, пояснюючи їх причини.
Використовувати інноваційні технології необхідно не на окремо взятих уроках, а впроваджувати  поступово, створюючи організаційну базу, напрацьовувати механізм. Особливу увагу треба приділяти ступеню зацікавленості учнів, їх настроям, результатам проведених уроків і тоді з’являться  результати: поява зацікавленості у здобуванні знань, дружні відносини  при групових формах роботи, допомога слабким учням, партнерські відносини між вчителем і учнями.
 Я вже понад 10 років працюю за цією технологією. Порівнюючи роботу вчителя за інтегральною технологією і звичайні комбіновані уроки, можна виділити ряд переваг блочної системи. Насамперед ця технологія передбачає надання учням можливості вибору. Вибору роду діяльності, обсягу матеріалу, а також учасників для роботи в парах і малих групах. Ця технологія створює умови, які забезпечують рівність всіх учнів і безцінювальне спілкування ( на перших етапах вивчення теми), що призводить до співпраці, співтворчості, спирається на самооцінку, самокорекцію та самовиховання.
 

Реалізація компетентнісного підходу на уроках хімії



Реалізація компетентнісного підходу на уроках хімії.

Реалізація компетентнісного підходу в освіті – це потреба у приведенні у відповідність освіти і потреб ринку праці. Головним завданням компетентнісного підходу є формування не лише знань, умінь та навичок, а й упровадження особистісно-орієнтованих форм навчання, метою якого є створення умов для розвитку та самореалізації кожного учня. Основним завданням діяльності учителя школи є формування різнобічнорозвиненої, комунікативної, компетентної особистості, здатної реалізувати набуті знання в реальному житті та у нестандартних ситуаціях, бути конкурентоспроможною на ринку праці, продукувати нові ідеї, вміти критично мислити.
Компетентнісний підхід передбачає формування в учнів ключових і предметних компетентностей. До основних ключових компетентностей належать громадянська, здоров’язбережувальна, загальнокультурна, інформаційно-комунікаційна, пізнавальна, соціально-трудова, уміння учитись, саморозвитку і самоосвіти та ін.
Відповідно до програми для 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, завдання шкільного курсу хімії наступні:      
        опанувати наукову хімічну термінологію, науковий зміст основних хімічних понять, законів;
        формувати уявлення про методи хімічної науки;
        розкрити роль хімічних знань у поясненні природи речовин і суті хімічних явищ; значення хімії в житті людини;
        сприяти застосуванню хімічних знань на практиці;
        формувати ключові компетентності учня, його екологічну культуру, навички безпечного поводження з речовинами;
        розвивати здатність до самоосвіти;
        розвивати експериментальні уміння;
        виробляти критичне ставлення до інформації хімічного характеру;
        створити підґрунтя для подальшого навчання хімії у старшій школі.
Реалізувати дані завдання можна різними методами і засобами. В сучасних умовах великої уваги приділено інформаційно-комунікаційним та інтерактивним технологіям. Інтерактивні вправи надають підґрунтя для розвитку комунікативних здібностей людини, критичного мислення, уміння міркувати, самостійно приймати рішення у нестандартних ситуаціях.  Застосування інформаційно-комунікаційних технологій розвиває навички роботи з інформацією та вміння донести інформацію сучасними засобами.
Компетентності «уміння учитись» і «саморозвитку і самоосвіти» є одними із основних ключових компетентностей. На уроках хімії вони реалізуються через постановку проблеми та її вирішення, за допомогою прийомів «Міні-практикум», «Лови помилку», «Хімічний диктант», «Формульний диктант», «Вірю – не вірю», «Гронування», «Коло ідей», «Вилучи зайве», «Хімічний крос», «Власні приклади», «Асоціативний кущ», «Мозкова атака».  Дані прийоми стимулюють самоосвітню діяльність учнів, допомагають їм самореалізовуватись, розвивають пізнавальні потреби.
Комунікативна компетентність формується під час роботи в групах, парах, колективі. Це сприяє розвитку вміння висловлюватись, довести свою думку, захистити свою ідею.
Інформаційна компетентність передбачає вміння переробляти інформацію, робити висновки і узагальнення, обирати головне, використовувати додаткову інформацію, усвідомлювати отриману інформацію. Формування інформаційної компетентності передбачає складання опорних конспектів,  короткого раціонального запису умови задачі.
Соціально-трудова компетентність передбачає застосування набутих знань на практиці, розвиток вміння самостійного пошуку інформації та розв’язку проблем і задач. Формування її відбувається під час використання взаємоопитування, само- і взаємоперевірки, само- і взаємооцінки.
Полікультурна компетентність формується під час вивчення біографій видних людей, під час використання творів літератури і мистецтва, через . Це сприяє розвитку загальнолюдських цінностей, вихованню в учнів почуття толерантності, мовної культури, тощо.
Здоров’язбережувальна компетентність формується під час вивчення правил безпеки життєдіяльності при роботі з хімічними речовинами, їх впливу на здоров’я людини та навколишнє середовище, що вчить учнів піклуватись про своє життя і здоров’я.
Предметну компетентність з хімії можна розглядати як вміння бачити і застосовувати хімічні знання в житті і побуті.
Формування в учнів предметної компетентності з хімії дозволить вирішити ряд таких питань, як:
-        розмежування в учнів навчального предмета та дійсності;
-        спростування негативного ставлення до хімії, як причини екологічних негараздів;
-        недостатній рівень прикладних хімічних знань у людей, що загрожує безпеці життєдіяльності під час використання різноманітних речовин і хімічних явищ в повсякденному житті;
-        вміння критично осмислювати потоки інформації про хімічні речовини.
Формування всіх груп учнівських компетентностей пов’язане з використанням різноманітних педагогічних прийомів та методів навчання і не може забезпечуватися окремою технологією навчання, лише їх поєднання розвиває гармонійну, креативну особистість.
Компетентності формуються в процесі навчання, і не тільки в школі, а й під впливом сім'ї, друзів, роботи, політики, релігії, культури та ін. У зв'язку з цим реалізація компетентнісного підходу залежить від усієї в цілому освітньо-культурної ситуації, в якій живе і розвивається школяр.

суббота, 10 сентября 2016 г.

Що таке інновації в освіті. Розповідає начальник відділу Інституту модернізації змісту освіти Наталя Гущина.

Віктор Громовий: маразм №7 - "Шкільна новомова"

ЗНО -2017

Ще раз про ЗНО -2017      http://osvita.ua/test/52247/

Cуд зобов'язав уряд підняти зарплати бюджетникам.